За рішенням Священного Синоду перша неділя вересня визначена як день особливої молитви про Боже творіння. Стан навколишнього середовища на нашій планеті с кожним роком погіршується і саме на людині лежить відповідальність про захист, збереження і відновлення природи.

6 вересня в  нашому Хрестовоздвиженському храмі відбувся молебень про збереження Божого творіння.

На цей день батюшка благословив попрацювати на користь суспільству –  впорядкувати територію довкола будинку М. М. Неплюєва, що вважається історичною пам’яткою. Вона потребує значного ремонту або хоча б консервації, чекаючи кращих часів, коли, нарешті, з’явиться меценат здатний гідно вшанувати пам’ять свого земляка. Будівля страждає від погодних умов, тече дах, прогнила підлога, роблять свою справу протяги та вітер, щодня руйнуючи стіни та фасад будинку. Територія навколо заросла чагарниками, дерева підступили до самого фундаменту, затуляючи собою красу, створену більше 120 років тому.

Настоятель почав  зі слова: «Бог створив небо і землю, поселив людей в прекрасному Едемському саду і наказав їм дбати про нього, тож  нам потрібно плекати та берегти творіння Боже. Необхідно доглядати той куточок Землі, де ми живемо. Треба прибратися перед будинком М. М.  Неплюєва і цим вшанувати його пам’ять.  Не на словах, а на ділі, зробити свій внесок в справу збереження природи по заповіту Господньому, «щоб люди бачили ваші добрі діла і прославили Отця Мого Небесного»».

 З сокирами та пилами після ранкового богослужіння ієрей Микола (Габелко), Анатолій Деркач, Валерій Авдасьов, Володимир Степанюк,  розчистили територію, вирубали чагарники, пообпилювали дерева, прибрали сміття.

Напередодні такої значної події як 200-річчя села Воздвиженського, яке в цьому році святкуватиметься на день народження М.М. Неплюева, 24 вересня, треба попіклуватися про спадок, який нам залишився від Хрестовоздвиженського братства і попередніх поколінь. «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» (М. Рильський)

Микола Миколайович Неплюев – надзвичайна особистість, такі люди народжуються раз на тисячу років, а може і більше. Людина з великим серцем, палкою християнською любов’ю, натхненна ідеєю братерства і праці, створила на нашій землі унікальне явище – рівного якому не було і нема в усьому світі. І ця людина жила і творила тут, поруч з нами, в хуторі Воздвиженському, в селищах Ямпіль та Свеса. Але саме Воздвиженск був його дітищем, його надією, справою його життя.

А що сьогодні являє собою Воздвиженське…

Кілька років тому, священик Фінської православної церкви (м. Лахті) Віктор Максимовський, під час паломництва до Воздвиженського сказав такі сумні слова: «Когда ходишь по этим местам, по этому действительно святому месту, вспоминаются слова Евангелия: «Если вы запретите людям говорить, то возопиют камни» (Лк 19:40). И, правда, ходя по этому селу видишь, как много камней, казалось бы, мёртвых руин осталось от  Трудового братства Николая Николаевича Неплюева. И кажется, больше ничего и  не осталось… А то, что между этими камнями – это ещё большее запустение, ещё большая пустота, ещё большее уныние и какая-то обречённость».

Чи знайдеться ще така людина, здатна узяти на себе тягар допомоги людям, справі освіти, культури не заради користі чи політичних дивидентів, а заради любові до ближнього?

На сьогодні  збереглися лише кілька будівель часів Неплюєва. Серед них сам будинок Миколи Миколайовича та будинок поряд, який слугував для приготування трапези. В ньому зараз розташована Хрестовоздвиженська церква. Зусиллями отця Миколи та кількох незмінних прихожан поступово відбудовується та відроджується життя церковної громади та будівля храму, закладено фундамент майбутнього притвору та дзвіниці, на місці будівлі барачного типу, радянських часів, які тільки псують зовнішній вигляд історичних споруд.

24 вересня, відбудеться урочисте святкування 200-річчя села Воздвиженське. В цей день запрошуємо всіх прийняти участь у богослужінні та хресній ході, які очолить правлячий архієрей, єпископ Конотопський та Глухівський Роман.

(51)