Архив | 07.04.2015

Поздравляем настоятеля нашего храма с юбилеем

 

Благовещение Пресвятой Богородицы

Благовещение Пресвятой Богородицы

7 апреля Церковь празднует день Благовещения Пресвятой Богородицы – один из 12 главных (двунадесятых) праздников в православном календаре.

Поздравляем всех с этим великим праздником!

Пусть благая весть, возвещённая Архангелом Гавриилом Пресвятой Богородице, коснётся тихой, нежной, наполненной любовью,  надеждой на спасение наших душ и принесёт нам уверенности, что молитвами Богородицы Господь дарует мир и благополучие в наши города и веси, радость и здоровье нашим семьям, благословение во всяком добром деле.

Ныне мы с огромной радостью поздравляем  нашего настоятеля – иерея Николая  с  10-летней годовщиной служения в священническом сане.

Желаем, чтобы служба его была не с воздыханием, а была в радость ему и его прихожанам!

“Повинуйтесь наставникам вашим и будьте покорны, ибо они неусыпно пекутся о душах ваших, как обязанные дать отчет; чтобы они делали это с радостью, а не воздыхая, ибо это для вас неполезно”
Евр. 13:17

Желаем помощи Божьей в его тяжёлом служении, укрепления здоровья и умножения сил в исполнении им духовных обязанностей.

 

(82)

СЕЛУ ВОЗДВИЖЕНСЬКОМУ – 200 РОКІВ

DSCN9908_cr

Хомяковська горка в селі Воздвиженське

У всякому навіть невеличкому селі можна знайти свої, притаманні лише йому примітки, особливі риси, відмінності від інших сіл і населених пунктів нашої Батьківщини. Воздвиженське в цьому вимірі незвичайне село. Не зважаючи на свій відносно короткий вік, воно несе в собі унікальну історію, якої немає навіть у деяких міст. Воздвиженське – це, насамперед долі видатних людей, які жили і творили на цій нелегкій землі. Це і квітучі ландшафти яблуневого саду. Це колонади трьохсотрічних дубів старого парку, і золото осінніх кленів під блакиттю неба. Це і журливі руїни самобутнього Трудового братства, і звернений у майбутнє гомін дітей на подвір’ї  школи… А якщо зібрати все це разом – то вийде образ нашого Воздвиженського. Але почнемо з історії.

За переказами, село Воздвиженське, було засноване в 1815 році недалеко від старовинного українського міста Глухова, Чернігівської губернії, яка перебувала тоді в межах Російської імперії. Це був час, коли тільки-но закінчилась війна з Францією. І це був час невільницького кріпосного права. Місцевість, де виникло село, являла собою древній, заселений, але глухий край Сіверського полісся. Як підмітив поет нашої землі:

                                                             Багата минулим країна,

                                                             Та бідна на хліба шматок,

                                                             Обшарпані села, хвоїна

                                                             Та лози, та дикий пісок.

                                                                                   (Василь Басок) [1]

Читать далее

(147)